Біблійні вірші про Prayer

І ви кли́катимете до Мене, і пі́дете, і будете молитися Мені, а Я буду прислухо́вуватися до вас.

І будете шукати Мене, і зна́йдете, коли шука́тимете Мене всім своїм серцем.

Вони при́йдуть з плаче́м, та Я їх попрова́джу в уті́хах. Я їх до потоків води́ попрова́джу прямо́ю дорогою, — не спіткну́ться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, — перворідний він Мій!

Покли́куй до Мене — і тобі відпові́м, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!

Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“

І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

„Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.

Уставай, голоси уночі на поча́тку сторо́жі! Виливай своє серце, мов во́ду, навпроти обли́ччя Господнього! Підійми ти до Нього доло́ні свої за душу своїх немовля́т, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!

Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!

підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!

Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,

Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!

Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“

За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!

Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,

Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,

мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.

Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!

Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!

Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!

Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —

Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилю́ся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помно́жу їх, як лю́дську ота́ру!