Біблійні вірші про Harlot

І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.

А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.

А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.

Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,

та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —

її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!

Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:

віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,

щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!

І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,

і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!

І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.

Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“

Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:

чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —

вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!

І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?

галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому: