Біблійні вірші про Good and Evil

А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?

Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.

І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, —

це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.

Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйни́й, і одежу свою береже, щоб наги́м не ходити, і щоб не бачили га́ньби його!

І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддо́н.

Сьомий же ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучни́й залунав від небесного храму з престолу, говорячи: „Сталося!“

I сталися бли́скавки й гу́ркіт та гро́ми, і сталось велике трясі́ння землі, якого не було́, відко́ли люди́на живе на землі. Великий такий землетру́с, такий міцний!

І місто велике розпа́лося на три частини, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву.

І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір!