Перейти до вмісту

Біблійні вірші про God

662 віршів · 46 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.

  2. Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

  3. Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

  4. — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.

  5. Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.

  6. Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

  7. Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.

  8. Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.

  9. Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.

  10. ¶ They that go down to the sea in ships, that do business in great waters;

  11. These see the works of the LORD, and his wonders in the deep.

  12. For he commandeth, and raiseth the stormy wind, which lifteth up the waves thereof.

  13. They mount up to the heaven, they go down again to the depths: their soul is melted because of trouble.

  14. Не боїться він зві́стки лихої, його серце міцне́, наді́ю складає на Господа!

  15. Умі́цнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворога́ми своїми!

  16. Він щедро убогим дає, його правда наві́ки стоїть, його ріг підіймається в славі!

  17. ¶ LAMED. For ever, O LORD, thy word is settled in heaven.

  18. Thy faithfulness is unto all generations: thou hast established the earth, and it abideth.

  19. They continue this day according to thine ordinances: for all are thy servants.

  20. Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

  21. куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

  22. Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!

  23. Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!

  24. Якщо́ я забу́ду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене прави́ця моя!

  25. Нехай мій язик до мого піднебі́ння прили́пне, якщо́ я не бу́ду тебе пам'ята́ти, якщо́ не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою́!..