Біблійні вірші про Ecclesiasticism

І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:

„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.