Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Ecclesiasticism: The Jewish, to be overthrown

19 віршів · 4 аспектів

Вірші про The Jewish, to be overthrown

  1. І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.

  2. А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“

  3. А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“

  4. А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.

  5. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.

  6. Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.

  7. Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.

  8. Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.

  9. Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.

  10. Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.

  11. Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.

  12. Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.

  13. Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“

  14. І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

  15. Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“

  16. Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.

  17. Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“

  18. Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.

  19. І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.