Біблійні вірші про Earth: Destruction of

Of old hast thou laid the foundation of the earth: and the heavens are the work of thy hands.

They shall perish, but thou shalt endure: yea, all of them shall wax old like a garment; as a vesture shalt thou change them, and they shall be changed:

But thou art the same, and thy years shall have no end.

Земля поруйно́вана зо́всім, земля поторо́щена, вся земля захита́лась.

Захиталась земля, немов п'я́ний, і ру́хається, мов нічлі́жний курінь, і вчинився над нею тяжки́м її гріх, і впала вона, й більш не встане!

І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться.

І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.

І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.

Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!

А про день той й годину не знає ніхто: ані анголи́ небесні, ані Син, — лише́ Сам Отець.

Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.

Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,

і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського.

Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.