Skip to content

Біблійні вірші про Barabbas

28 віршів · 1 аспект

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.

  2. І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“

  3. Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.

  4. Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.

  5. А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.

  6. Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.

  7. Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“

  8. А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“

  9. І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.

  10. А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“

  11. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.

  12. Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.

  13. Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.

  14. Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

  15. Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.

  16. А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.

  17. Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“

  18. Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“

  19. Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“

  20. Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.

  21. А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“

  22. А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.

  23. І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.

  24. Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“

  25. Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.