Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Alliance and Society with the Enemies of God

229 віршів · 51 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок.

  2. А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду.

  3. І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас.

  4. Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́?

  5. І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“

  6. Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сиді́нні злорі́ків,

  7. Моє око зів'я́ло з печалі, поста́ріло через усіх ворогів моїх.

  8. Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!

  9. Одно́го прошу́ я від Господа, буду жадати того́, — щоб я міг пробува́ти в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробува́ти!

  10. бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй ски́нії, сховає мене потає́мно в Своєму наме́ті, на скелю мене проведе́!

  11. Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!

  12. бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.

  13. Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —

  14. Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

  15. Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

  16. Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

  17. Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

  18. Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

  19. і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

  20. і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

  21. І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

  22. Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

  23. а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

  24. Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

  25. ¶ Depart from me, ye evildoers: for I will keep the commandments of my God.