Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Alliance and Society with the Enemies of God

229 віршів · 51 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.

  2. І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

  3. Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...

  4. Не складай умови з ними та з їхніми бога́ми.

  5. Не бу́дуть сидіти вони в твоїм кра́ї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім бога́м, бо це буде па́стка тобі!“

  6. Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.

  7. Стережися, щоб не склав ти умо́ви з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став па́сткою серед тебе.

  8. Щоб не склав ти умови з мешканцем кра́ю, як будуть вони любоді́яти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви прино́сити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

  9. І не візьмеш із дочо́к його для синів своїх, бо будуть вони любоді́яти вслід за бога́ми своїми, і вчинять розпу́сниками синів твоїх вслід за богами своїми.

  10. І він промовляв до громади, говорячи: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всьо́го, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!“

  11. І вони відступи́лися від місця ме́шкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Дата́н та Авіро́н вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки́ їх, і сини їх, та діти їхні.

  12. А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми́ їхні, і кожну люди́ну, що Кореєва, та ввесь їх має́ток.

  13. І осівся Ізра́їль у Шіттімі, і наро́д зачав ходити на розпусту до моавських дочо́к,

  14. а вони заклика́ли народ до жертов їхнім богам, — і народ їв та вклонявся богам їхнім.

  15. І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.

  16. І сказав Господь до Мойсея: „Візьми всіх голів наро́ду, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відве́рнеться палючий Господній гнів від Ізраїля“.

  17. І сказав Мойсей до Ізраїлевих су́ддів: „Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала“.

  18. Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіяні́тянку на оча́х Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.

  19. І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посе́ред громади, і взяв списа́ в свою руку.

  20. І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до сере́дини ме́шкання, та й пробив їх обох — ізра́їльтянина та ту жінку, — аж через її черево. І була́ стримана поразка Ізраїлевих синів.

  21. Бож вони нена́видять вас у своїх пі́дступах, що зво́дили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіяні́тського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора. І сталося по пора́зці,

  22. І станеться, — як Я ду́мав був учинити їм, учиню́ те вам“.

  23. І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, — не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.

  24. І не споріднюйся з ними: дочки́ своєї не даси його синові, а його дочки́ не візьмеш для сина свого,

  25. бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, — і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.