Біблійні вірші про Alliance and Society with the Enemies of God

Госпо́дь — то твій Сторож, Госпо́дь — твоя тінь при прави́ці твоїй, —

удень сонце не вда́рить тебе, ані місяць вночі́!

Surely thou wilt slay the wicked, O God: depart from me therefore, ye bloody men.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!

розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,

щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!

На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —

покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —

Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“

Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.

Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.