TRV
circa 6 BC – AD 30
The Life of Jesus
The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.
Вірші цього періоду
- Від Луки 16:25бл. 33 н. е.
Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
- Від Луки 16:26бл. 33 н. е.
А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
- Від Луки 16:27бл. 33 н. е.
А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
- Від Луки 16:28бл. 33 н. е.
бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
- Від Луки 16:29бл. 33 н. е.
Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
- Від Луки 16:30бл. 33 н. е.
А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.
- Від Луки 16:31бл. 33 н. е.
Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“
- Від Луки 17:1бл. 33 н. е.
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
- Від Луки 17:2бл. 33 н. е.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
- Від Луки 17:3бл. 33 н. е.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
- Від Луки 17:4бл. 33 н. е.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
- Від Луки 17:5бл. 33 н. е.
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
- Від Луки 17:6бл. 33 н. е.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
- Від Луки 17:7бл. 33 н. е.
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
- Від Луки 17:8бл. 33 н. е.
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
- Від Луки 17:9бл. 33 н. е.
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
- Від Луки 17:10бл. 33 н. е.
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
- Від Луки 17:11бл. 33 н. е.
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
- Від Луки 17:12бл. 33 н. е.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
- Від Луки 17:13бл. 33 н. е.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
- Від Луки 17:14бл. 33 н. е.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
- Від Луки 17:15бл. 33 н. е.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
- Від Луки 17:16бл. 33 н. е.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
- Від Луки 17:17бл. 33 н. е.
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
- Від Луки 17:18бл. 33 н. е.
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“