circa AD 30–62

The Early Church

Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.

1,007 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Дії 1:26бл. 33 н. е.

    І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

  2. Дії 2:1бл. 33 н. е.

    Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці , всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

  3. Дії 2:2бл. 33 н. е.

    І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

  4. Дії 2:3бл. 33 н. е.

    І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

  5. Дії 2:4бл. 33 н. е.

    Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

  6. Дії 2:5бл. 33 н. е.

    Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

  7. Дії 2:6бл. 33 н. е.

    А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

  8. Дії 2:7бл. 33 н. е.

    Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

  9. Дії 2:8бл. 33 н. е.

    Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

  10. Дії 2:9бл. 33 н. е.

    Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

  11. Дії 2:10бл. 33 н. е.

    і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

  12. Дії 2:11бл. 33 н. е.

    юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

  13. Дії 2:12бл. 33 н. е.

    І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

  14. Дії 2:13бл. 33 н. е.

    А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

  15. Дії 2:14бл. 33 н. е.

    Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

  16. Дії 2:15бл. 33 н. е.

    Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

  17. Дії 2:16бл. 33 н. е.

    а це те, що пророк Йоі́л передрік:

  18. Дії 2:17бл. 33 н. е.

    „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

  19. Дії 2:18бл. 33 н. е.

    І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

  20. Дії 2:19бл. 33 н. е.

    І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

  21. Дії 2:20бл. 33 н. е.

    Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

  22. Дії 2:21бл. 33 н. е.

    І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

  23. Дії 2:22бл. 33 н. е.

    Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

  24. Дії 2:23бл. 33 н. е.

    Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

  25. Дії 2:24бл. 33 н. е.

    Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.