Job

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.

Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!

Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

І говорив Господь Йову й сказав:

І Йов відповів Господе́ві й сказав:

І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

А Йов відповів Господе́ві й сказав:

І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.