Israel

І були́ Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дро́ва суботнього дня.

„Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кута́си на края́х своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кута́са поли́ блакитну нитку.

та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдеся́т мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закли́кувані на збори, люди вельможні.

The censers of these sinners against their own souls, let them make them broad plates for a covering of the altar: for they offered them before the LORD, therefore they are hallowed: and they shall be a sign unto the children of Israel.

To be a memorial unto the children of Israel, that no stranger, which is not of the seed of Aaron, come near to offer incense before the LORD; that he be not as Korah, and as his company: as the LORD said to him by the hand of Moses.

¶ But on the morrow all the congregation of the children of Israel murmured against Moses and against Aaron, saying, Ye have killed the people of the LORD.

„Скажи до Елеаза́ра, сина священика Ааро́на, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорі́лища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,

пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближа́вся кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.

А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: „Ви повбивали Господній наро́д!“

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до сере́дини зборів, аж ось — розпочалася пора́зка наро́ду! І він поклав кадила, і очистив наро́д.

І будете ви виконувати сторожу святині та сторожу жертівника, щоб не було́ вже гніву на Ізраїлевих синів.

І Господь промовляв до Аарона: „Я оце доручив тобі пильнувати за прино́шеннями Моїми. Від усього посвяченого синами Ізраїлевими Я дав частку тобі та для синів твоїх на вічну постано́ву.

А це тобі прино́шення їхнього да́ру всіх колиха́нь Ізраїлевих синів, — Я дав їх тобі, і синам твоїм та дочка́м твоїм з тобою на вічну постанову, — кожен чистий у твоїм домі буде це їсти.

Усі свя́тощі прино́шення, що Ізраїлеві сини принесуть для Господа, Я віддав тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм із тобою, вічною постановою. Це міцни́й запові́т, — він вічний перед Господнім лицем для тебе та для насіння твого з тобою“.

І сказав Господь до Аарона: „У їхньому краю́ ти не будеш мати власности, і не буде тобі частки між ними, — Я ча́стка твоя та власність твоя поміж Ізраїлевими синами!

І Ізраїлеві сини не приступлять уже до скинії заповіту, щоб не поне́сти гріха, і не вмерти.

І буде Леви́т сам виконувати службу скинії заповіту, і сам понесе́ вину свою. Це вічна постанова для ваших поколінь, а між Ізра́їлевими синами не будуть вони діди́чити спадщину,

бо десятину Ізраїлевих синів, що вони принесуть як прино́шення для Господа, Я дав Левитам за спа́дщину. Тому Я сказав до них: Між Ізраїлевими синами не будуть вони діди́чити спа́дщину“.

„А до Левитів будеш ти промовляти та й скажеш їм: Коли ві́зьмете від Ізраїлевих синів ту десятину, що Я дав вам від них на ваше спа́дщину, то ви принесе́те з неї Господнє прино́шення, — десятину з десятини.

Так принесете й ви Господнє прино́шення зо всіх ваших десятин, що ві́зьмете від Ізраїлевих синів, і дасте з того Господнє прино́шення священикові Ааронові.

І ви не понесете через це гріха́, коли будете приносити найкраще з нього, а свя́тощів Ізраїлевих синів не збезче́стите, і не повмираєте“.

„Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони ві́зьмуть для тебе безвадну руду ялівку, — що в ній нема вади, що на неї не накладали ярма́.

І збере чистий чоловік по́піл тієї я́лівки, і покладе поза табо́ром в чистому місці, — і буде це для громади Ізраїлевих синів на сховок для очища́льної води, — це жертва за гріх.

А той, хто збирає попіл тієї ялівки, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І це буде на вічну постанову для Ізраїлевих синів та для прихо́дька, що мешкає серед них тимчасо́во.