Bilhah

І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.

І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому.

А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.

Оце о́повість про Якова. Йо́сип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йо́сип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.

Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона породила їх Якову, усіх душ сім.

Сини Нефталимові: Яхціїл, і Ґуні, і Єцер, і Шаллум, — сини Білги.