God

Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —

Нема страху Божого перед очима їхніми“.

А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.

А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась,про яку свідчать Зако́н і Пророки.

А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,

Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.

Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.

Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.

Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,

Отож, ви́правдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,

через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благода́ті, що в ній стоїмо́, і хва́лимось наді́єю слави Божої.

а надія не засоро́мить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.

А Бог дово́дить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були́ ще грішниками.

Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасе́мося життя́м Його.

І не тільки це, але й хва́лимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього оде́ржали ми тепер прими́рення.

Але не такий дар благода́ті, як пере́ступ. Бо коли за пере́ступ одно́го померло багато, то тим більш благода́ть Божа й дар через благода́ть однієї Люди́ни, Ісуса Христа, щедро спливли́ на багатьох.

Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя.