Від Матвія 27:27-44

Від Матвія 27:27-44

27
Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
28
І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
29
І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
30
І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
31
А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
32
А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
33
І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
34
дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35
А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
36
І, посідавши, стерегли́ Його там.
37
І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
38
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
39
А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
40
і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
41
Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
42
„Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
43
Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
44
Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
Читати повний розділ 27
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options