Від Матвія 27:32-50
32
А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
33
І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
34
дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35
А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
36
І, посідавши, стерегли́ Його там.
37
І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
38
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
39
А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
40
і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
41
Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
42
„Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
43
Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
44
Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
45
А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
46
А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
47
Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
48
А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
49
Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
50
А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
Settings