TRV
Від Луки 1:26-56
26
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.
34
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.
39
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
55
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“
56
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Settings