До галатів3

Заклик до досвіду: віра проти діл

1
О, ви нерозумні гала́ти! Хто вас звів не кори́тися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакре́слений був, як ніби між вами розп'я́тий?
2
Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?
3
Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом?
4
Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо!
5
Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?

Авраам виправданий вірою

6
Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“.
7
Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові.
8
І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“
9
Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом.
10
А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано:, Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“
11
А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“.
12
А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.
13
Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,
14
щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою.

Закон не може скасувати обітницю

15
Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
16
А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос.
17
А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував.
18
Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці.

Призначення Закону

19
Що ж Зако́н? Він був даний з причини пере́ступів, аж поки при́йде Насіння, якому обі́тниця да́на була́; він учинений був анголами рукою посере́дника.
20
Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один.
21
Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну!
22
Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа.
23
Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись.
24
Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
25
А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником.

Усі одне в Христі

26
Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
27
Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися!
28
Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!
29
А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці.
Use ← → arrow keys to navigate
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Reading Width 45 chars

Options