Біблійні вірші про The Tribe Of Gad

І да́на була їм поміч на них, і ві́ддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою́, і Він був убла́ганий, бо вони наді́ялися на Нього.

І вони зайняли їхні че́реди: їхніх верблю́дів п'ятдеся́т тисяч, і дрібно́ї худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а лю́дських душ — сто тисяч.

Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.

А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.

Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,

четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,

шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл,

во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,

десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай.

Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.

Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.

Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о ме́шканко, до́чко Дівону, бо спусто́шник Моава до тебе прийшов, і понищив тверди́ні твої!

Стань на дорозі й чекай, ме́шканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: „Що́ це сталося?“

Моав посоромлений, бо розтро́щений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попусто́шений!

І суд ось прийшов на рівни́нний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,

і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,

і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,

і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста́ моавського кра́ю, далекі й близькі́.