Перейти до вмісту

Біблійні вірші про The Rich

145 віршів · 1 аспект

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“

  2. І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“

  3. Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

  4. Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.

  5. А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.

  6. Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.

  7. А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!

  8. І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“

  9. І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

  10. Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“

  11. А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“

  12. Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“

  13. Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.

  14. Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.

  15. І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

  16. I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

  17. І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

  18. І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

  19. І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

  20. Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

  21. Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

  22. Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“

  23. Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

  24. Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.

  25. Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,