Біблійні вірші про The Apostles

Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х.

І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні.

Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого.

А вам і волосся все на голові пораховано.

Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.

Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.

Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.

Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.

І хто не ві́зьме свого хреста, і не пі́де за Мною слідом, той Мене недостойний.

Хто душу свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу свою́, — той зна́йде її.

І прибули́ вони в Капернау́м. А як був Він у домі, то їх запитав: „Про що́ міркува́ли в дорозі?“

І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто́ найбільший.

А як сів, то покликав Він Дванадцятьо́х, і промовив до них: „Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!“

І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

„Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,

які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.

А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.