Біблійні вірші про The Apostles: Humility urged upon

І прибули́ вони в Капернау́м. А як був Він у домі, то їх запитав: „Про що́ міркува́ли в дорозі?“

І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто́ найбільший.

А як сів, то покликав Він Дванадцятьо́х, і промовив до них: „Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!“

І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

„Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.