Біблійні вірші про Scoffing

І пішли бігуни́ з листа́ми від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за нака́зом царя говорили: „Ізра́їлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, — і Він пове́рнеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневі́рилися Господе́ві, Богові їхніх батьків, — і Він дав їх на спусто́шення, як ви бачите.

Тепер не будьте твердоши́ї, як ваші батьки. Покоріться Господе́ві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господе́ві, Богові вашому, і Він відве́рне від вас жар гніву Свого.

Бо як ви наве́рнетесь до Господа, то брати́ ваші та ваші сини зна́йдуть милосердя в своїх поневі́льників, і зможуть вернутися до цього Кра́ю, — бо милости́вий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відве́рне лиця від вас, якщо ви наве́рнетеся до Нього“.

І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.

А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!

Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сиді́нні злорі́ків,

Пошли Своє світло та правду Свою, — вони мене бу́дуть прова́дити, вони запрова́дять мене до Твоєї святої гори та до місць пробува́ння Твого.

As with a sword in my bones, mine enemies reproach me; while they say daily unto me, Where is thy God?

Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

Yea, they spake against God; they said, Can God furnish a table in the wilderness?

Behold, he smote the rock, that the waters gushed out, and the streams overflowed; can he give bread also? can he provide flesh for his people?

Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?

Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?

„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.

Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!

Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.

Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.

Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.

На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.