Біблійні вірші про Remorse: General references

Багато хворі́б — на безбожного, хто ж наді́ю свою покладає на Господа — того милість ото́чує!

Я сказав: „Пильнувати я буду доро́ги свої, щоб своїм язико́м не грішити, накладу я вузде́чку на уста свої, поки передо мною безбожний.

Занімів я в мовча́нні, замовк про добро, а мій біль був подра́жнений.

Розпалилося серце моє у моє́му нутрі, палає огонь від мого розду́мування. Я став говорити своїм язико́м:

„Повідоми́ мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, — нехай знаю, коли я помру́!“

Ось відмі́ряв долонею Ти мої дні, а мій вік — як ніщо́ проти Тебе, і тільки марно́та сама — кожна люди́на жива! Се́ла.

¶ To the chief Musician, A Psalm of David, when Nathan the prophet came unto him, after he had gone in to Bathsheba. Have mercy upon me, O God, according to thy lovingkindness: according unto the multitude of thy tender mercies blot out my transgressions.

як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“.

Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.

Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!

Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Се́ла.

І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

„Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.

А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!

Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!

Restore unto me the joy of thy salvation; and uphold me with thy free spirit.

Then will I teach transgressors thy ways; and sinners shall be converted unto thee.

¶ Deliver me from bloodguiltiness, O God, thou God of my salvation: and my tongue shall sing aloud of thy righteousness.

O Lord, open thou my lips; and my mouth shall shew forth thy praise.

For thou desirest not sacrifice; else would I give it: thou delightest not in burnt offering.

The sacrifices of God are a broken spirit: a broken and a contrite heart, O God, thou wilt not despise.

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст: