Біблійні вірші про Procrastination: General references

Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.

Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.

І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, оце ті люди, що заду́мують кривду, і радять злу раду в цьому місті,

що говорять: „Не скоро будувати доми́. Воно — казан, а ми — м'ясо“.

„Сину лю́дський, що це в вас за припові́стка така в Ізраїлевій землі: „Продо́вжаться дні, — і зникне всіляке виді́ння“?

„Сину лю́дський, ось говорить Ізраїлів дім: Те виді́ння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи́ він пророкує.

Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтя́гнуться вже всі слова́ Мої, — яке слово говоритиму, те буде ви́конане, говорить Господь Бог!“

А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“,

і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями,

то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!

П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.