Skip to content

Біблійні вірші про Obedience

136 віршів · 2 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Бо ви́брав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього“.

  2. А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати запові́ту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя!

  3. і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх за́повідей.

  4. І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: „Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!“

  5. На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

  6. Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним.

  7. і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

  8. І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

  9. Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

  10. А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.

  11. І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.

  12. А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

  13. Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.

  14. А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.

  15. І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.

  16. Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

  17. та й сказав їм: „Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

  18. І сказав народ до Ісуса: „Господе́ві, Богові нашому, ми бу́демо служити, а голосу Його будемо слухатися!“

  19. А якщо ти ходи́тимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продо́вжу дні твої!“

  20. І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.

  21. І більше не мандрува́тиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо тільки вони бу́дуть пильнува́ти робити все так, як наказав Я їм, та ввесь Зако́н, що наказав їм Мій раб Мойсей“.

  22. I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, —

  23. та в Зако́ні Господнім його насоло́да, і про Зако́н Його вдень та вночі він роздумує!

  24. As soon as they hear of me, they shall obey me: the strangers shall submit themselves unto me.

  25. що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.