Skip to content

Біблійні вірші про Master

39 віршів · 3 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

  2. Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.

  3. А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

  4. А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

  5. Не будеш гноби́ти ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.

  6. Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.

  7. а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

  8. Не бу́деш утискати на́ймита, убогого й незаможного з братів своїх та з прихо́дька свого, що в кра́ї твоїм у брамах твоїх.

  9. Того ж дня даси йому заплату, і не за́йде над нею незапла́ченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха́ на тобі.

  10. Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

  11. то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

  12. Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

  13. Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.

  14. Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!

  15. Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.

  16. Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

  17. І прибу́ду до вас Я на суд, і буду сві́дком швидки́м проти чарівників, і на перелю́бників, і проти тих, хто прися́гу складає на лжу, і проти тих, хто запла́тою на́ймита тисне, вдову́ й сироту́, хто відхилює право чужи́нця, Мене ж не боїться, говорить Госпо́дь Савао́т.

  18. І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

  19. Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його!

  20. А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.

  21. А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.

  22. Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.

  23. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.

  24. І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

  25. І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“ Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!