Біблійні вірші про Boasting

І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.

„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?

Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.

Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?

Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.

А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.

Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?

Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?

І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!

То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,

як написано: „Нема праведного ані о́дного;

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —

усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!

Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,

уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

руїна та злидні на їхніх дорогах,

а дороги миру вони не пізнали!

Нема страху Божого перед очима їхніми“.

А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.

Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.

А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась,про яку свідчать Зако́н і Пророки.