Біблійні вірші про Angel (1)

І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі.

І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням.

Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,

і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!

Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!

Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,

що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.

Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.

Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

„Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́,

та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.

яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі право́руч Себе,