TRV
circa 6 BC – AD 30
The Life of Jesus
The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.
Вірші цього періоду
- Від Луки 14:17бл. 33 н. е.
І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.
- Від Луки 14:18бл. 33 н. е.
І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
- Від Луки 14:19бл. 33 н. е.
А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
- Від Луки 14:20бл. 33 н. е.
І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.
- Від Луки 14:21бл. 33 н. е.
І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.
- Від Луки 14:22бл. 33 н. е.
І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.
- Від Луки 14:23бл. 33 н. е.
І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.
- Від Луки 14:24бл. 33 н. е.
Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“
- Від Луки 14:25бл. 33 н. е.
Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
- Від Луки 14:26бл. 33 н. е.
„Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́ , — той не може буть учнем Моїм!
- Від Луки 14:27бл. 33 н. е.
І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!
- Від Луки 14:28бл. 33 н. е.
Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,
- Від Луки 14:29бл. 33 н. е.
щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
- Від Луки 14:30бл. 33 н. е.
говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.
- Від Луки 14:31бл. 33 н. е.
Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?
- Від Луки 14:32бл. 33 н. е.
Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.
- Від Луки 14:33бл. 33 н. е.
Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.
- Від Луки 14:34бл. 33 н. е.
Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?
- Від Луки 14:35бл. 33 н. е.
Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
- Від Луки 15:1бл. 33 н. е.
Наближа́лись до Нього всі ми́тники й грі́шники, щоб послу́хати Його.
- Від Луки 15:2бл. 33 н. е.
Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: „Приймає Він грішників та з ними їсть“.
- Від Луки 15:3бл. 33 н. е.
А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
- Від Луки 15:4бл. 33 н. е.
„Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти́ й дев'яти́, та й не пі́де шукати загинулої, аж поки не зна́йде її?
- Від Луки 15:5бл. 33 н. е.
А знайшовши, кладе на раме́на свої та радіє.
- Від Луки 15:6бл. 33 н. е.
І, прийшовши додому, скликає він дру́зів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загу́блену“.