Перейти до вмісту

circa 6 BC – AD 30

The Life of Jesus

The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.

3,779 віршів · 4 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Від Івана 12:40бл. 33 н. е.

    „Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“

  2. Від Івана 12:41бл. 33 н. е.

    Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.

  3. Від Івана 12:42бл. 33 н. е.

    Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.

  4. Від Івана 12:43бл. 33 н. е.

    Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

  5. Від Івана 12:44бл. 33 н. е.

    А Ісус підняв голос, та й промовляв: „Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

  6. Від Івана 12:45бл. 33 н. е.

    А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

  7. Від Івана 12:46бл. 33 н. е.

    Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у те́мряві не зоставався.

  8. Від Івана 12:47бл. 33 н. е.

    Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу́, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

  9. Від Івана 12:48бл. 33 н. е.

    Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю́: те слово, що Я говорив, — останнього дня воно бу́де судити його!

  10. Від Івана 12:49бл. 33 н. е.

    Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.

  11. Від Івана 12:50бл. 33 н. е.

    І відаю Я, що Його ота заповідь — то вічне життя. Тож що́ Я говорю́, то так говорю́, як Отець Мені розповіда́в.

  12. Від Івана 13:1бл. 33 н. е.

    Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.

  13. Від Івана 13:2бл. 33 н. е.

    Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,

  14. Від Івана 13:3бл. 33 н. е.

    то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

  15. Від Івана 13:4бл. 33 н. е.

    устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.

  16. Від Івана 13:5бл. 33 н. е.

    Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.

  17. Від Івана 13:6бл. 33 н. е.

    І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“

  18. Від Івана 13:7бл. 33 н. е.

    Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.

  19. Від Івана 13:8бл. 33 н. е.

    Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“ Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“.

  20. Від Івана 13:9бл. 33 н. е.

    До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“

  21. Від Івана 13:10бл. 33 н. е.

    Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.

  22. Від Івана 13:11бл. 33 н. е.

    Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.

  23. Від Івана 13:12бл. 33 н. е.

    Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?

  24. Від Івана 13:13бл. 33 н. е.

    Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.

  25. Від Івана 13:14бл. 33 н. е.

    А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.