Перейти до вмісту

circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Єзекіїль 17:11бл. 594 до н. е.

    І було мені слово Господнє таке:

  2. Єзекіїль 17:12бл. 594 до н. е.

    „Скажи ж домові ворохо́бному: чи ви не пізнали, що́ це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князі́в, і відвів їх до себе до Вавилону.

  3. Єзекіїль 17:13бл. 594 до н. е.

    І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі,

  4. Єзекіїль 17:14бл. 594 до н. е.

    щоб це було царство низьке́, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.

  5. Єзекіїль 17:15бл. 594 до н. е.

    Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали́ йому ко́ней та багато наро́ду. Чи йому поведе́ться? Чи втече́ той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?

  6. Єзекіїль 17:16бл. 594 до н. е.

    Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!

  7. Єзекіїль 17:17бл. 594 до н. е.

    І фарао́н не поможе йому на війні великим ві́йськом та числе́нним наро́дом, коли наси́плють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.

  8. Єзекіїль 17:18бл. 594 до н. е.

    І погорди́в він прися́гою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому́ він не врятується.

  9. Єзекіїль 17:19бл. 594 до н. е.

    Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, — прися́гу Мою, якою він погорди́в, та умову Мою, яку він зламав, — дам це на його голову!

  10. Єзекіїль 17:20бл. 594 до н. е.

    І розтягну́ над ним Свою сітку, і буде він схо́плений в па́стку Мою, і спрова́джу його до Вавилону, і розсуджу́ся з ним там за його спроневі́рення, яке він спроневі́рив проти Мене.

  11. Єзекіїль 17:21бл. 594 до н. е.

    І всі втікачі його з усіх його полків попа́дають від меча, а позосталі будуть розпоро́шені на всі вітри́. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!

  12. Єзекіїль 17:22бл. 594 до н. е.

    Так говорить Господь Бог: І візьму́ Я з верхові́ття високого ке́дру, і дам до землі. З чубка́ галу́зок його вирву тенді́тну, і Сам посаджу́ на високій та стрімкі́й горі.

  13. Єзекіїль 17:23бл. 594 до н. е.

    На високій горі Ізраїлевій посаджу́ її, і вона випустить галу́зку й принесе́ плід, і стане сильною кедри́ною. І буде пробува́ти під ним усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галу́зок.

  14. Єзекіїль 17:24бл. 594 до н. е.

    І пізнають усі польові дере́ва, що Я, Господь, пони́зив високе дерево, повищив дерево низьке́, висушив дерево зелене, і дав розцвісти́ся дереву сухому. Я, Господь, говорив — і вчинив!“

  15. Єзекіїль 18:1бл. 594 до н. е.

    І було́ мені слово Господнє таке:

  16. Єзекіїль 18:2бл. 594 до н. е.

    „Що́ це вам, що ви складаєте припові́стку на Ізраїлеву землю, говорячи: „Батьки їли неспіле, а оско́ма в синів на зуба́х!“

  17. Єзекіїль 18:3бл. 594 до н. е.

    Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не бу́дете вже складати тієї припові́стки в Ізраїлі!

  18. Єзекіїль 18:4бл. 594 до н. е.

    Тож усі душі Мої: як душа ба́тькова, так і душа синова — Мої вони! Душа, що грішить, — вона помре.

  19. Єзекіїль 18:5бл. 594 до н. е.

    А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,

  20. Єзекіїль 18:6бл. 594 до н. е.

    на гора́х жертве́нного не їсть, і очей своїх не зводить до божкі́в Ізраїлевого дому, і жі́нки свого ближнього не занечищує, а до жінки в ча́сі її нечистоти́ не набли́жується,

  21. Єзекіїль 18:7бл. 594 до н. е.

    і ніко́го не тисне, боржникові заста́ву його конче зверта́є, грабу́нку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,

  22. Єзекіїль 18:8бл. 594 до н. е.

    на ли́хву не дає, а відсотків не бере, від кривди відверта́є руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,

  23. Єзекіїль 18:9бл. 594 до н. е.

    уста́вами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, — справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!

  24. Єзекіїль 18:10бл. 594 до н. е.

    А як поро́дить він сина наси́льника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,

  25. Єзекіїль 18:11бл. 594 до н. е.

    чого він усього того не робив, а також на гора́х жертве́нне їв, і жінку свого ближнього занечи́щував,