Manasseh

Бен-Ґевер — у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, — шістдеся́т міст великих, із муром та з мідя́ним засу́вом.

Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військо́вих, що носять щита й меча та натягують лука, та ви́практикуваних у війні — було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдеся́т, що вихо́дили з ві́йськом.

А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю́ від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори́ Гермо́ну. Вони розмно́жилися.

І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він ви́селив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.

А з племени Нефтали́мового: Кедеш у Ґалілі та пасови́ська його, і Хаммон та пасови́ська його, і Кір'ятаїм та пасови́ська його.

А позоста́лим Мерарієвим синам із Завулонового племени: Ріммон та пасови́ська його, Фавор та пасови́ська його.

And out of the half tribe of Manasseh; Aner with her suburbs, and Bileam with her suburbs, for the family of the remnant of the sons of Kohath.

Unto the sons of Gershom were given out of the family of the half tribe of Manasseh, Golan in Bashan with her suburbs, and Ashtaroth with her suburbs:

Сини Манасіїні: Асріїл, якого породила його наложниця арамітка; вона породила й Махіра, Ґілеадового батька.

А Уламові сини: Бедан. Оце сини Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного.

А на руки Манасіїних синів: Бет-Шеан та нале́жні йому́ міста, Танах та належні йому міста, Меґіддо та належні йому міста, Дор та належні йому міста, — у них сиділи сини Йо́сипа, Ізраїлевого сина.

А в Єрусалимі сиділи з Юдиних синів, і з Веніяминових синів, і з синів Єфремових та Манасіїних:

І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“

Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок.

А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем.

А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч.

А брати його — мужі хоробрі, дві тисячі й сім сотень, го́лови дому батьків. І цар Давид настанови́в їх над Руви́мівцями і над Ґадівцями та над половиною племени Манасіїного для всякої Божої справи та справи царсько́ї.

Для Єфремових синів — Осі́я, син Азазії, для половини Манасіїного племени — Йоїл, син Педаї.

Для половини Манасії в Ґілеаді — Їддо, син Захарія, для Веніямина — Яасіїл, син Авнерів.

І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.

І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи́ до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб спра́вити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

І сторожі́ все перехо́дили з міста до міста по кра́ю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завуло́на. Та люди глузува́ли з них, і висміювали їх.

Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокори́лися, і поприхо́дили до Єрусалиму.

Бо бе́зліч наро́ду, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очи́стилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: „Добрий Господь про́стить кожному,

А коли це все скінчи́лося, вийшов увесь Ізраїль, що знахо́дився там, до Юдиних міст, і полама́ли стовпи́ для божків, і постина́ли посвячені дере́ва, і порозбивали па́гірки та же́ртівники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до кінця. Пото́му верну́лися всі Ізра́їлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.