Jesus

А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.

Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.

Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!

Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“

І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.

І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.

Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“

Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.

І вони не могли відповісти на це.

А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:

А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.

Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“

Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.

І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.

Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

„Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́ , — той не може буть учнем Моїм!

І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!

Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.

Наближа́лись до Нього всі ми́тники й грі́шники, щоб послу́хати Його.

Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: „Приймає Він грішників та з ними їсть“.

А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одно́го грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х праведників, що не потребу́ють покая́ння!...

Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголі́в за одного грішника, який кається“.

І Він оповів: „У чоловіка одно́го було́ два сини.

І сказав він йому: „Ти за́вжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!