Приповісті21

Божий суверенітет і справжня праведність

Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

Use ← → arrow keys to navigate