Біблійні вірші про Offerings: Unavailing when not accompanied by piety

І сказав Самуїл: „Чи жада́ння Господа цілопа́лень та жертов таке, як по́слух Господньому голосу? Таж по́слух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого ло́ю!

Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“

Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.

Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.

Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.

Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.

Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.

Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.

Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.

For thou desirest not sacrifice; else would I give it: thou delightest not in burnt offering.

The sacrifices of God are a broken spirit: a broken and a contrite heart, O God, thou wilt not despise.

Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

на́що Мені многота́ ваших же́ртов? говорить Господь. Наси́тився Я цілопа́леннями баранів і жиром ситих теля́т, а крови биків та овець і козлів не жада́ю!

Як прихо́дите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топта́ли подві́р'я Мої?

Не прино́сьте ви більше марно́тного да́ру, ваше кадило — оги́да для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скли́кання зборів, — не можу знести́ Я марно́ти цієї!

Новомісяччя ваші й усі ваші свя́та — ненави́дить душа Моя їх: вони стали Мені тягаре́м, — Я зму́чений зно́сити їх.

I Ливана не ви́стачить на запалі́ння жерто́вне, не стане й звір'я́ його на цілопа́лення!

Іна́кше хто ріже вола — одноча́сно вбиває люди́ну, прино́сить у жертву ягня́ — перело́млює шию собаці, дару́нка прино́сить — вживає свинячої крови, складає з кадила частину прига́дувальну, — одноча́сно божка́ благосло́вить. Отак як доро́ги свої вони повибира́ли, і до гидо́т тих своїх уподо́бання чує душа їхня,

Наві́що Мені те кади́ло, що з Шеви прихо́дить, запашни́й очере́т із далекого кра́ю? Цілопа́лення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.

Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.

Як вони будуть по́стити, Я не послухаю їхніх блага́нь, а коли принесуть цілопа́лення й дар, Я їх не прийму́, — бо Я повигу́блюю всіх їх мечем, і голодом, і морови́цею!

Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізна́ння — більше від цілопалень.