Біблійні вірші про Money

І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів,

а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото.

І були́ такі, що говорили: „Ми позичаємо срібло на податок царськи́й за наші поля та наші виноградники.

Також і я, брати мої та юнаки́ мої були позикода́вцями срібла та збіжжя. Опустімо ж ми оцей борг!

Верніть їм зараз їхні поля́, їхні виноградники, їхні оли́вки, й їхні доми́ та відсо́ток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову́ оливу, що ви дали їм у заста́ву за них!“

А від наро́дів цього Кра́ю, що спрова́джують това́ри та всяке збі́жжя в день субо́тній на про́даж, не ві́зьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьо́мого року понеха́ємо землю та всякого роду борги́.

І виявив йому Мордеха́й усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Га́ман сказав відва́жити до царсько́ї скарбни́ці за юдеїв, щоб ви́губити їх.

Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.

якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!

вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.

бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

Оце Я збуджу́ на них мі́дян, що срі́бла не лічать, а золото — не чують бажа́ння до нього,—

Очере́ту запа́шного не купував ти за срі́бло Мені, і не напува́в ти Мене лоєм жертов своїх, — тільки своїми гріхами Мене ти турбува́в та своїми провинами му́чив Мене!

Ті, що золото сиплють з киси́, срібло ж важать вагою, вина́ймлюють золотаря́, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоня́ються,

Бо Господь каже так: Зада́рмо були ви попро́дані, тому бу́дете ви́куплені не за срі́бло.

О, всі спра́гнені, — йдіть до води́, а ви, що не маєте срі́бла, — ідіть, купіть жи́вности — й їжте! І йдіть, без срібла́ купіть жи́вности, і без платні́ вина й молока!

На́що будете ва́жити срі́бло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не си́тить? Послухайте пильно Мене, й спожива́йте добро́, — і нехай розкошу́є у на́ситі ваша душа!

Бо до Мене збираються морепла́вці, і найперше пливуть кораблі́ із Тарші́шу, щоб приве́сти синів твоїх зда́лека, з ними їхнє срібло́ та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо просла́вив тебе.

І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“