Біблійні вірші про Hospitality

та й промовив: „Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свойо́го раба!

Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому пі́дете, бо на те Ви йдете повз свойо́го раба“. І сказали вони: “Зроби так, як сказав“.

І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: „Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси́, і зроби коржі“.

І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його пригото́вив.

І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

А коли мешкатиме з тобою прихо́дько в вашім краї, то не будете гноби́ти його.

Як тубілець із вас буде для вас прихо́дько, що мешкає з вами, — і ти будеш любити його, як самого себе, бо прихо́дьки були ви в єгипетськім кра́ї. Я — Господь, Бог ваш!

Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу.

І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї.

А коли ти скінчи́ш десяти́нити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, прихо́дькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наси́тяться,

то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: „Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та прихо́дькові, сироті та вдові, за всіма́ Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, — я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.

Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.

Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.

Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:

„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, говорить йому:

„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!

не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти?

Чи ж не це, — щоб влама́ти голодному хліба свого́, а вбогих бурла́ків до дому впрова́дити? Що як побачиш наго́го, — щоб вкри́ти його, і не схова́тися від свого рі́дного?

„Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.

Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“