Біблійні вірші про Caleb

А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.

А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.

І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.

Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.

А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім нака́зом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька ве́летнів, воно — Хеврон.

І Кале́в повиганяв звідти трьох ве́летнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уро́джених ве́летнів.

І пішов він звідти до девірських ме́шканців, а ім'я́ Девіра давніше — Кір'ят-Сефер.

І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобу́де його, то дам йому дочку́ мою Ахсу за жінку“.

А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.