Перейти до вмісту

circa 6 BC – AD 30

The Life of Jesus

The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.

3,779 віршів · 4 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Від Луки 8:25бл. 31 н. е.

    А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“ І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“

  2. Від Луки 8:26бл. 31 н. е.

    І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.

  3. Від Луки 8:27бл. 31 н. е.

    І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.

  4. Від Луки 8:28бл. 31 н. е.

    А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“

  5. Від Луки 8:29бл. 31 н. е.

    Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.

  6. Від Луки 8:30бл. 31 н. е.

    А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“ І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.

  7. Від Луки 8:31бл. 31 н. е.

    І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безо́дню.

  8. Від Луки 8:32бл. 31 н. е.

    Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.

  9. Від Луки 8:33бл. 31 н. е.

    А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.

  10. Від Луки 8:34бл. 31 н. е.

    Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.

  11. Від Луки 8:35бл. 31 н. е.

    І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.

  12. Від Луки 8:36бл. 31 н. е.

    Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.

  13. Від Луки 8:37бл. 31 н. е.

    І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.

  14. Від Луки 8:38бл. 31 н. е.

    А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:

  15. Від Луки 8:39бл. 31 н. е.

    „Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“ І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!

  16. Від Луки 8:40бл. 31 н. е.

    А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.

  17. Від Луки 8:41бл. 31 н. е.

    Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.

  18. Від Луки 8:42бл. 31 н. е.

    Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.

  19. Від Луки 8:43бл. 31 н. е.

    А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,

  20. Від Луки 8:44бл. 31 н. е.

    підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.

  21. Від Луки 8:45бл. 31 н. е.

    А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“ Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.

  22. Від Луки 8:46бл. 31 н. е.

    Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.

  23. Від Луки 8:47бл. 31 н. е.

    А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.

  24. Від Луки 8:48бл. 31 н. е.

    Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“

  25. Від Луки 8:49бл. 31 н. е.

    Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та й говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“