Sinai & The Law

І поклали вони лій на груди́ну, а він спалив лій на жертівнику.

А груди́ну та праве стегно́ Ааро́н колиха́в, як колиха́ння перед Господнім лицем, як наказав був Мойсей.

І підняв Ааро́н свої руки до наро́ду, та й поблагословив його, і зійшов від прино́шення жертви за гріх і цілопа́лення та мирної жертви.

І ввійшов Мойсей та Ааро́н до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили наро́д, — і слава Господня показалася всьому наро́дові.

І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на же́ртівнику цілопа́лення та товщ. А ввесь наро́д бачив це, — і закричали вони з радости, та й попа́дали на обличчя свої.

І взяли́ Ааро́нові сини, Нада́в та Аві́гу, кожен кадильницю свою, і дали́ в них огню, і поклали на ньому кадило, і прине́сли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був прино́сити їм.

І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.

І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон.

І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“.

І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей.

І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь.

А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом.

А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи:

„Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,

і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,

і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“.

І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше.

І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано.

А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.

Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“.

А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:

„Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.

Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“.

І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“

І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х.