God

бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.

Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —

з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.

Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:

Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!

Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —

коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.

Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,

коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,

коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —

то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,

радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!

Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.

Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум,—

Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.

Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.

Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.

Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.

Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.

У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.