God

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!

Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!

що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,

і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!

Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!

Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!

Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —

Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —

бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!

Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.

Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.

Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!

Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.

Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.

бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!