God

І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

Nevertheless he regarded their affliction, when he heard their cry:

And he remembered for them his covenant, and repented according to the multitude of his mercies.

Save us, O LORD our God, and gather us from among the heathen, to give thanks unto thy holy name, and to triumph in thy praise.

Blessed be the LORD God of Israel from everlasting to everlasting: and let all the people say, Amen. Praise ye the LORD.

¶ O give thanks unto the LORD, for he is good: for his mercy endureth for ever.

Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!

Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!

Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!

У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.

Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.

Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?