God

But chose the tribe of Judah, the mount Zion which he loved.

And he built his sanctuary like high palaces, like the earth which he hath established for ever.

He chose David also his servant, and took him from the sheepfolds:

From following the ewes great with young he brought him to feed Jacob his people, and Israel his inheritance.

¶ A Psalm of Asaph. O God, the heathen are come into thine inheritance; thy holy temple have they defiled; they have laid Jerusalem on heaps.

Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися

Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?

Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.

Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!

Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,

Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,

гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,

аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!

Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?

¶ To the chief Musician upon Shoshannimeduth, A Psalm of Asaph. Give ear, O Shepherd of Israel, thou that leadest Joseph like a flock; thou that dwellest between the cherubims, shine forth.

Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,

заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,

засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,

„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.

Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. Се́ла.

Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —

Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,

ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!

Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,

і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“