Перейти до вмісту

God

11,427 віршів · 2 членів родини

Вірші, що згадують God

Фільтрувати за книгою
  1. ¶ A Psalm of David. Give unto the LORD, O ye mighty, give unto the LORD glory and strength.

  2. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!

  3. Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.

  4. Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені!

  5. Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!

  6. А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!

  7. Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.

  8. До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:

  9. „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?

  10. Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“

  11. ¶ A Psalm and Song at the dedication of the house of David. I will extol thee, O LORD; for thou hast lifted me up, and hast not made my foes to rejoice over me.

  12. На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!

  13. Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!

  14. Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!

  15. Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!

  16. Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.

  17. Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,

  18. і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!

  19. Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,

  20. бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!

  21. Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!

  22. Блаже́нний, кому подаро́ваний зло́чин, кому гріх закрито,

  23. блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!

  24. Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,

  25. бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжи́ть, і воло́га моя обернулась на літню посу́ху! Се́ла.