Перейти до вмісту

God

11,427 віршів · 2 членів родини

Вірші, що згадують God

Фільтрувати за книгою
  1. Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!

  2. Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!

  3. Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.

  4. Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!

  5. Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.

  6. Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.

  7. Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!

  8. Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!

  9. Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.

  10. Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!

  11. Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?

  12. Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.

  13. Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!

  14. Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.

  15. Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:

  16. Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!

  17. Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.

  18. Судися, о Господи, з тими, хто су́диться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

  19. візьми мало́го й великого щита́, — і встань мені на допомогу!

  20. Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасника́м, скажи до моєї душі: „Я — спасі́ння твоє“!

  21. Нехай засоро́мляться й будуть пога́ньблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоро́мляться ті, хто лихо мені замишляє.

  22. Бодай вони стали, немов та поло́ва на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

  23. нехай буде доро́га їхня те́мна й сковзька́, і Ангол Господній нехай їх жене, —

  24. бо вони безпричинно тене́та свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

  25. Нехай на́гла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у на́гле нещастя, — бодай він до нього упав!